Шкільний музей

Кужiль, кужiль, веретено
Ничильницi, бердо
Ти кажи ми дiвчинонько
Чи ня любиш твердо.


Ей, Mapiкo, ти Mapiкo,
Mapiкo бiленька
Та на тобi сорочина
Як пaпip тонинька

rushnik Ширіночка англійова
Як ми в тобі файно
Богдай здоров
Що ми купив
Сусіда Михайл
Ширіночка англійова
Ройти на пумитер
Богдай здоров
Що ми купив
Сусідонька Митер

Етнографічна кімната в Буштинській ЗОШ І-ІІІ ступенів була створена в 1984 році з ініціативи директора школи Коршинського Михайла Юрійовича та вчителів історії Гісем Тетяни Василівни та Сабадош Оксани Михайлівни. Першими експонатами музею були старовинні речі принесені учнями школи, які проживали не тільки в Буштині, а і в сусідніх селах, Вонігово і Новобарово.

В етнографічній кімнаті знаходиться повсякденний одяг:
• уйош- теплий піджак з домотканого сукна, це верхнiй зимовий одяг, який носили вci: парубки, чоловiки, дiвчата. Він був сивого (cipoгo) кольору оздоблений вельветом (баршуном) навколо комiрця i pукавів.
• гаті – широкі чоловічі штани оздоблені торочками (ройтами),
• холошні- штани з домотканого сірого сукна з вставками чорного кольору, бунда- кожушок-безрукавка по всій поверхні майстерно оздоблені вишивкою ( гарасом),
• чоловічі вишиті сорочки,
• жіночі сорочки з характерним для цієї місцевості прямокутним вирізом горловини, оздоблені морщенням і вишивкою.
• лайбик( камізельку) , зшиту з купленого полотна і оздоблену різнокольоровими аплікаціями та китицями, яку одягали на сорочку.
• Жінки носили свити (спідниці),призібрані біля пояса на морщинки.
• плати ( фартухи) з різнокольоровими стрічками( пантликами),
• петик(гуня) – верхній зимовий одяг витканий з вовняних ниток з довгим ворсом, цей ворс час від часу розчісували гребінцем. .
• На ноги взували постоли з натуральної шкiри, якi крiпили ремiнцями (надтоками) з чорної шкiри, або мотузками (волокнами) з чорної овечої вовни.

divchata kolazh1


Влiтку дiвчата заквiтчували коси паньками, палергонiєю, взимку одягали ширiнки (хустки). Замiжнi жiнки постiйно на головi носили хустки. Навіть вночi жінка нiколи не виходила з хати з непокритою головою. Старшi за віком жiнки зав'язували хустки навколо шиї. Основною традицiйною зачiскою були двi коси, якi заплiтали i закручували вiнкоподiбно i наверх покривали голову хусткою. Дiвчата заплiтали одну косу, яку заквiтчували квiтами. Шию i груди прикрашали пацьорками ( намистом) різних кольорiв, яке часто складалися з багатьох рядiв. На шию пов'язували кантор -прямокутну узорчасту смужку, виткану з окремих кольорових осколків (пацюрок).
До жiночого нацiонального одягу належить плат (фартух), рiзнокольоровий та однотонний. На однотонному вишивали рiзнокольоровi стрiчки i називали їх англiйовими, а хустки - ширiнками англiйовими.
В давнину використовували дерев'яний i глиняний посуд. В нашiй етнографiчнiй кiмнатi є екземпляри дерев'яних ожиць (ложок) i танджурiв (тарiлок) для повсякденного користування. Фiнджа - кружка, чашка, яка використовувалась як вид посуду. Iз фiнджi в давнину пили воду, молоко, вино.
Також є вироби iз глини.
З гончарними виробами пов'язана велика кiлькiсть обрядiв i звичаїв, наприклад, магiчне розбивання горщикiв пiд час хрестин або весiлля. Глечики виставляли на городi щоб оберегтися вiд посухи.
Кросна– це горизонтальний ткацький верстат з бердом (80 см). Пристрій виготовлений з дерева.
Є у нашiй етнографiчнiй кiмнатi Бетлегем. Бетлегенщики - це вже дорослi хлопцi, якi одягалися пiд бiблiйних repoїв. Вони не просто колядували, а виконували справжнє театралiзоване дiйство за певним сценарiєм. Ходили вони з Бетлегемом до пiвночi, а потім iшли на Всеношне.
Рiзного виду кошарки, в яких на Великдень несуть до церкви святити паску. Кошарки виготовляють iз лози, яка росте на берегах рiчок.
Тиглазув - це давня назва сучасної праски, яким теглазували одяг. В середину клали гаряче угля вiд чого він нагрiвався.
Лада ( своєрідна скриня) - використовувалася як шафа, в яку складали чистий одяг. А якщо в xaті була дiвчина на видання, то ладу наповняли приданим - вишиваними рушниками, новим одягом та прикрасами.

 

kolazh3 kolazh2