Шкільний музей
|
Кужiль, кужiль, веретено
|
 |
Ширіночка англійова Як ми в тобі файно Богдай здоров Що ми купив Сусіда Михайл Ширіночка англійова Ройти на пумитер Богдай здоров Що ми купив Сусідонька Митер |
Етнографічна кімната в Буштинській ЗОШ І-ІІІ ступенів була створена в 1984 році з ініціативи директора школи Коршинського Михайла Юрійовича та вчителів історії Гісем Тетяни Василівни та Сабадош Оксани Михайлівни. Першими експонатами музею були старовинні речі принесені учнями школи, які проживали не тільки в Буштині, а і в сусідніх селах, Вонігово і Новобарово.
В етнографічній кімнаті знаходиться повсякденний одяг:
• уйош- теплий піджак з домотканого сукна, це верхнiй зимовий одяг, який носили вci: парубки, чоловiки, дiвчата. Він був сивого (cipoгo) кольору оздоблений вельветом (баршуном) навколо комiрця i pукавів.
• гаті – широкі чоловічі штани оздоблені торочками (ройтами),
• холошні- штани з домотканого сірого сукна з вставками чорного кольору, бунда- кожушок-безрукавка по всій поверхні майстерно оздоблені вишивкою ( гарасом),
• чоловічі вишиті сорочки,
• жіночі сорочки з характерним для цієї місцевості прямокутним вирізом горловини, оздоблені морщенням і вишивкою.
• лайбик( камізельку) , зшиту з купленого полотна і оздоблену різнокольоровими аплікаціями та китицями, яку одягали на сорочку.
• Жінки носили свити (спідниці),призібрані біля пояса на морщинки.
• плати ( фартухи) з різнокольоровими стрічками( пантликами),
• петик(гуня) – верхній зимовий одяг витканий з вовняних ниток з довгим ворсом, цей ворс час від часу розчісували гребінцем. .
• На ноги взували постоли з натуральної шкiри, якi крiпили ремiнцями (надтоками) з чорної шкiри, або мотузками (волокнами) з чорної овечої вовни.
 |
 |
Влiтку дiвчата заквiтчували коси паньками, палергонiєю, взимку одягали ширiнки (хустки). Замiжнi жiнки постiйно на головi носили хустки. Навіть вночi жінка нiколи не виходила з хати з непокритою головою. Старшi за віком жiнки зав'язували хустки навколо шиї. Основною традицiйною зачiскою були двi коси, якi заплiтали i закручували вiнкоподiбно i наверх покривали голову хусткою. Дiвчата заплiтали одну косу, яку заквiтчували квiтами. Шию i груди прикрашали пацьорками ( намистом) різних кольорiв, яке часто складалися з багатьох рядiв. На шию пов'язували кантор -прямокутну узорчасту смужку, виткану з окремих кольорових осколків (пацюрок).
До жiночого нацiонального одягу належить плат (фартух), рiзнокольоровий та однотонний. На однотонному вишивали рiзнокольоровi стрiчки i називали їх англiйовими, а хустки - ширiнками англiйовими.
В давнину використовували дерев'яний i глиняний посуд. В нашiй етнографiчнiй кiмнатi є екземпляри дерев'яних ожиць (ложок) i танджурiв (тарiлок) для повсякденного користування. Фiнджа - кружка, чашка, яка використовувалась як вид посуду. Iз фiнджi в давнину пили воду, молоко, вино.
Також є вироби iз глини.
З гончарними виробами пов'язана велика кiлькiсть обрядiв i звичаїв, наприклад, магiчне розбивання горщикiв пiд час хрестин або весiлля. Глечики виставляли на городi щоб оберегтися вiд посухи.
Кросна– це горизонтальний ткацький верстат з бердом (80 см). Пристрій виготовлений з дерева.
Є у нашiй етнографiчнiй кiмнатi Бетлегем. Бетлегенщики - це вже дорослi хлопцi, якi одягалися пiд бiблiйних repoїв. Вони не просто колядували, а виконували справжнє театралiзоване дiйство за певним сценарiєм. Ходили вони з Бетлегемом до пiвночi, а потім iшли на Всеношне.
Рiзного виду кошарки, в яких на Великдень несуть до церкви святити паску. Кошарки виготовляють iз лози, яка росте на берегах рiчок.
Тиглазув - це давня назва сучасної праски, яким теглазували одяг. В середину клали гаряче угля вiд чого він нагрiвався.
Лада ( своєрідна скриня) - використовувалася як шафа, в яку складали чистий одяг. А якщо в xaті була дiвчина на видання, то ладу наповняли приданим - вишиваними рушниками, новим одягом та прикрасами.
 |
 |