Історія селища

y 4d8101a3

Буштино  (до 1995 р. Буштина) — селище міського типу в Тячівському районі Закарпатській області України. угор. Bustyaháza

Багата подіями історія Буштина започаткувалась понад 6 століть тому. Засноване в середині XIV століття. Назва селища , як вважають, походить від власного імені Бушта. За однією з версій, у 1369 році хоробрий селянин Іван Буща, таємно змовившись з односельчанами Тонієм Якобцем-Комендарем, Юрієм Андришином, Микулою Пашем та Іваном Лукачем, разом із сім'ями втекли від ненависного пана-феодала і 6 травня, знайшли благодатну землю, де й вирішили поселитися. Згодом у цьому куточку виросло село Буштино. З 1957 року - селище міського типу.

Місцевість Верхнього Потисся і зокрема, околиці Буштина заселялась з найдавніших часів, адже тутешні природні умови були сприятливими для життя людей.
Розкопки, що велися на території нинішнього Буштина, підтверджують, що більше як за 2200 років до приходу в урочище Долина наших предків тут вже було колись поселення невідомих нам людей.y 4c201383Сліди цього поселення свідчать, що воно належить до початку залізної доби І-го тисячоліття до нашої ери.
При розкопках, крім невеличкого городища, знайдено 23 золоті прикраси і знаряддя праці людей епохи раннього заліза IХ - VIII ст. до нашої ери (11 підвісок і 12 браслетів ).
ПЕРШІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ БУШТИНА
Про Буштино ми знаходимо згадки в історичних документах XIV сторіччя. Точніше, в одному латинському документі, датованому 1373 роком, йдеться про Буштафолу (село Бушта). Назва походить, як вважають, від власного імені Бушта.
Однак не так легко відтворити історію виникнення нашого селища та походження його назви. Навіть у відомих істориків Закарпаття та в архівних документах не віднаходимо однозначних висновків з цього приводу, а припущення лишень спонукають нас до роздумів.

x c121b33d

 За переписом, зробленим у 1715 році, у Буштині нараховувалось 25 селянських господарств, що становило 110 - 130 жителів. Вони користувалися 98 кобликами орної землі, 49 кобликами косовиці й таким же пасовиськом (толокою). Як і раніше, буштинці в основному займалися землеробством і скотарством.